Книга «Лавандові цілунки» Світлани Вертоли – це теплота літа та аромат лаванди. Якщо вам хочеться поринути у власні спогади про дитинство, дорослішання, канікули, варто обов’язково її прочитати.
Марися переживає цей період свого життя, коли вона собі абсолютно не подобається. І ніс некрасивий, і плечі сильно гострі, і волосся не хоче укладатися гарно. Але вона навіть не підозрює, що настає літо, яке все змінить, і її кардинально змінить.
Марися їде на літні канікули до своєї бабусі, де вона відпочиватиме, насолоджуватиметься сонцем, буде знайомитися з новими людьми. Але головне – вона дорослішатиме. А ще вперше закохається, і це буде незабутньою подією. Марися зіткнеться і з проблемами, як зрада, розпач, ревнощі. Але саме з різних емоцій і складається наше життя.
Книга нагадає всім читачам про першу закоханість та розчарування, про бабусі розмови та затишні вечори у родинному колі, про пригоди та друзів. Це неможливо забути і саме це формує нас як особистостей. Книга з ароматом лаванди, а ще добра, легка, але глибока та неймовірна.
«Лавандові цілунки» – захоплива книга від Світлана Вертола , яку ви можете обговорювати, цитувати та знаходити цікаві рецензії на нашому сайті UA-Read. Тут ви знайдете опис, цитати, аудіокнигу (якщо є) та відгуки інших читачів.
Ми не надаємо повні версії книг або файли fb2, txt, rtf, epub, mobi, pdf, щоб скачати безкоштовно, але ви можете читати онлайн «Лавандові цілунки» Світлана Вертола легальний PDF фрагмент від правовласника українською мовою. А для того щоб читати повністю книгу «Лавандові цілунки» на телефоні Iphone, IPad з ОС iOS або Android, а також комп'ютері - необхідно купити книжку.
Ми допоможемо вам обрати наступну захопливу історію для читання. Долучайтеся до світу літератури разом з UA-Read!
Цитати з книги «Лавандові цілунки» Світлана Вертола
Чим довше я стояла на лінійці, присвяченій останньому дзвонику, тим більше хотілося звідти втекти. Мої ноги гуділи, сонце добряче припікало, а однокласники безперестанку жартували та штовхалися.Чим довше я стояла на лінійці, присвяченій останньому дзвонику, тим більше хотілося звідти втекти. Мої ноги гуділи, сонце добряче припікало, а однокласники безперестанку жартували та штовхалися.Раніше мене дратували цьомчики батьків, а коли була геть малою — постійно з ревнощами влазила між їхніми обіймами. Але зараз, дивлячись, як тато приобіймає маму за стан, на душі ставало тепло.Відзавтра в мене розпочнеться справжнісінький екотуризм, бо нарешті опинюся у бабусі в селі, де гуси ладні загнати на грушку, можна їсти свіжий соковитий горох прямо з грядки, а вночі на подвір’ї розглядати безкрайнє зоряне небо.Читати онлайн книгу «Лавандові цілунки» Світлана Вертола
Lavandovi-tsilunkyФрагмент книги для безкоштовного ознайомлення
